- Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
- Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є.
- Підкреслюйте її сильні властивості.
- Не соромтесь виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
- Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
- Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
- Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.
- Намагайтесь впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
Уникайте помилок у вихованні.
- Не перевищуйте владу у стосунках з дитиною. Батьки, які виступають у ролі головної дійової особи, мають похмурий незадоволений вираз обличчя, втручаються у дитячі ігри, карають і вказують, що, як і коли робити.
- Не будьте егоїстом, не покрикуйте на дитину при найменших відхиленнях від встановлених вами еталонів її поведінки (дитина заважає вам відпочивати, випадково щось розбила чи розлила, порушує заборону їздити на велосипеді, гратися тощо). Не посилайтеся на зайнятість, головний біль, погане самопочуття.
- Не будьте ледачими у відносинах з дитиною, що виявляється в непослідовності у вимогах, у стилі виховання, в небажанні відмовитися від своїх справ та захоплень.
- Не будьте хвальковитими, не хизуйтесь будь-якими успіхами своєї дитини. Не реагуйте гостро на успіхи інших дітей. Будь те скромними, вчіть скромності свою дитину. Завжди враховуйте здібності й інтереси дитини.
- Не будьте надмірно принциповими. Принциповість не завжди виправдана, але батьки мають упередження, що коли вони так сказали, то так і має бути, навіть якщо їх вимоги не завжди виправдані. У результаті такої принциповості батьки нерідко вдаються до фізичних покарань, позбавляють дитину прогулянки, забороняють улюблені угри, не розмовляють з нею тощо.
БАТЬКИ, ПАМ’ЯТАЙТЕ
- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
- Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.
- Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.
- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина росте в розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Дитина щаслива тоді, коли вона вірить у найдорожчих людей — батька й матір.
Ну скільки ще повторювати?
Психологи дійшли висновку, що слова і вислови, які, на перший погляд, ніби й не «не страшні», однак мама їх повторює день у день, завдають чимало шкоди дитині. Навіть якщо ці вислови говорити спокійним тоном, вони дратують дитину не менше, ніж відверті грубощі й крик.
А є й інші слова, які люди зазвичай соромляться вимовляти, але які можуть «загладити» образи й невдачі дітей, поліпшити їхній настрій, переконати в тому, що вони й гідні, щоб досягти успіхів у своєму житті.
ЗАБОРОНЕНІ ЗВЕРТАННЯ
ДО ДИТИНИ
- Ну скільки разів тобі повторювати?
- Я сказала — зроби!
- Ти що, не розумієш?..
- У всіх діти як діти, а ти...
- За що мені така кара...
- Не лізь, коли не можеш зробити...
- І в кого ти такий вдався?..
- Невже тобі важко запам’ятати, що ..
НЕОБХІДНІ ЗВЕРТАННЯ
ДО ДИТИНИ
- Давай-но вирішимо разом...
- Як ти гадаєш?..
- Мій любий...
- Це ти добре придумав...
- Я така вдячна долі, що ти в мене є...
- Упевнена, що ти зможеш...
- Тобі добре вдасться...
- Я завжди знала, що ти розумний...
-
ОРГАНІЗАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ В СІМ’Ї
Пам’ятка для батьків
- Приділяйте велику увагу повсякденному спілкуванню з дитиною.
- Стежте за власним мовленням.
- Намагайтесь говорити спокійно, доброзичливо.
- Не зловживайте словами «повинен», «треба».
- Говоріть дітям «дякую», «вибач».
- Давайте можливість дитині не тільки слухати, а й думати, висловлювати власні судження, брати активну участь у спілкуванні.
- Ненав’язливо поправляйте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу, причому краще зробити це під час розмови, щоб не переривати спілкування.
- Формуйте в дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислуховувати співрозмовника, з повагою ставитися до його думки.
-
Пам’ятайте: психолог — ваш порадник у проблемах спілкування з дітьми. Радьтеся з ним.
ВИХОВАННЯ В ДІТЕЙ ЧУЙНОСТІ,
ВВІЧЛИВОСТІ Й ПОВАГИ ДО ЛЮДЕЙ
Пам’ятка для батьків
Будьте взаємно уважними, чуйними, уникайте сварок і образ.
Подавайте дітям приклад такого ставлення до сусідів, колег по роботі, а також до людей незнайомих, що потребують допомоги.
Успіх виховання дітей залежить від поєднання поваги до дітей з вимогливістю до них. Дорослі часто забувають про те, як вони поводилися в дитинстві, які інтереси й сумніви сповнювали їхні серця. Вмійте поставити себе на місце дитини. Поважайте в ній людину, цікавтеся її успіхами й невдачами. Поважаючи дитину, не забувайте про вимогливість. Поважати — не означає потурати!
Вправляйтеся зі своїми дітьми у гуманних вчинках. Організуйте їхнє життя так, аби вони у справах могли виявляти турботу про менших і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своєму товаришеві, бути ввічливими з сусідами і знайомими.
Пам’ятайте: виховуючи дітей, ви виконуєте не лише батьківський, а й громадський обов’язок.
-
|