Відділ освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації
Головна » Статті » Податкова

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб

                                              Оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб вартість профспілкової путівки на сімейний відпочинок, якщо згідно цієї путівки проводиться оздоровлення дорослого члена сім»ї? 

       

Згідно з підпунктом 165.1.35 статті 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 Відповідно до підпункту 164.2.17  статті164  ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.
     Тобто, вартість профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення члена сім’ї віком після 18 років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою, встановленою п
унктом 167 статті 167 ПКУ (15% та/або17% в залежності від розміру отриманого доходу). Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім’ї після 18 років, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї.

 

Чи необхідно застосовувати РРО при проведенні розрахунків з часткової оплати за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при отримання готівки в касу підприємства?

 

           Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукції власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

  Отже, норми п.1 ст.9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків з часткової оплати за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при наданні послуг, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосувати реєстратор розрахункових операцій.

                                          

 

    Чи включається до складу витрат виплата матеріальної допомоги працівнику підприємства?

 

Відповідно до пункту 142.1 статті 142 ПКУ до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р.IV ПКУ).

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5 фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31 р.3 Інструкції) належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат (пп.2.3.3  розділу 2 Інструкції).

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, відноситься до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п.3.31 розділу 3 Інструкції).

Таким чином, матеріальна допомога, що належить до інших видів заохочень та виплат за умови надання такої допомоги всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом) може бути віднесена платником податку до складу витрат. При цьому виплата такої матеріальної допомоги має бути передбачена колективним договором.

Якщо виплата матеріальної допомоги фізичній особі, що перебуває у трудових відносинах з платником податку, носить разовий характер і надається у зв’язку з певними обставинами, то така виплата не відноситься до виплат, пов’язаних з трудовим внеском такої особи у господарську діяльність платника податку, а є фінансуванням особистих потреб, і відповідно не включається до витрат платника податку, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

 

Чи включаються до складу витрат платника податку виплати у вигляді премій (винагород) працівника підприємства?

 

Відповідно до пункту 142.1 статті 142 ПКУ, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р. IV ПКУ).

Згідно з «Інструкцією зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Розділ 2 зазначеної Інструкції містить перелік виплат, що включаються до фонду оплати праці у складі основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Положення про преміювання робітників підприємства розробляються роботодавцем або уповноваженим ним органом, узгоджуються з профспілками, а у разі їх відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом, та включаються до колективного договору. В Положенні про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється дія системи преміювання, показники, умови, розмір, терміни, а також порядок нарахування премій по кожній категорії працівників.
     Отже, до складу витрат платника податку у якості витрат на оплату праці працівникам включаються, зокрема, виплати у вигляді премій за умови, що їх нарахування здійснюється відповідно до Положення про преміювання і такі види премій відносяться до фонду оплати праці згідно норм Інструкції №5.

 

Чи включається до витрат сума вихідної допомоги у зв’язку зі звільненням найманого працівника з ініціативи власника?

 

 Статтею 44 Кодексу законів про працю України встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Зокрема, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках:

- змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 статті  40 Кодексу про працю);

- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 статті 40 Кодексу про працю);

- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 статті 40 Кодексу про працю).

Пунктом 142.2 статті 142 ПКУ встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.

Отже, суми вихідної допомоги, які виплачуються працівникам підприємства у зв’язку зі звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, зазначених у пп. 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу про працю, враховуються у складі витрат платника податку при обчисленні об’єкта оподаткування.

Категорія: Податкова | Додав: mih-vo (06.06.2013)
Переглядів: 603 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]