Чи може приватний
підприємець- платник єдиного податку протягом звітного року перейти з третьої групи на другу?

 Відповідно до підпункту
298.1.5 статті 298 ПКУ,  за умови дотримання платником
єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник
може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп
платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової
служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
При цьому у платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником
податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану
вартість у порядку, встановленому  ПКУ.

     Отже, фізична особа – підприємець -
платник єдиного податку може протягом звітного року змінити групу платників
єдиного податку, в тому числі перейти з третьої групи на другу  за умови дотримання їм вимог, встановлених
ПКУ для обраної ним групи.

Чи може  платник єдиного
податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність?

Згідно із статтею 5 Закону України «Про
зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04. 1991 №959-XII (із змінами та доповненнями)  зовнішньоекономічна діяльність - це
діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів
господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце
як території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання
на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну
діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про
підприємництво» (стаття 5 Закону №959).

      Відповідно до
пункту 291.3 статті 291 ПКУ фізична особа -
підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така
особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та
звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку,
визначеному цією главою

Пунктом 291.5 статті 291 ПКУ визначені види
діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками
єдиного податку

Враховуючи вищенаведене, фізична особа –
підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну
діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не
здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему
оподаткування.

Приватний
підприємець-платник єдиного податку за зовнішньоекономічним договором  виплачує дохід нерезиденту-юридичній особі.
Чи необхідно надавати до податкового органу звітність про виплачені
доходи? 

Відповідно до підпункту 170.10.3  статті 170 Податкового кодексу України (далі
–ПКУ), у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються
нерезиденту резидентом – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою,
такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

 Під час укладання договору з нерезидентом, умови якого передбачають
отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні,
резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована
до таких доходів.     Згідно із підпунктом 168.1.1  статті
168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає)
оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати
податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку,
визначену в статті  167 ПКУ.

 Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців
регулюється главою 1 розділу ХІУ ПКУ, де згідно пп.1 пункту 297.1 статті 297 платники єдиного податку звільняються від сплати, та подання
податкової звітності по податку на прибуток підприємств.

         Відповідно до пункту 297.3 статті 297
ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового
агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи
фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових
або цивільно-правових відносинах.

Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець платник єдиного
податку, який виплачує доходи нерезиденту – юридичній особі не вважається
податковим агентом нерезидента щодо таких доходів та звітність про виплачені
доходи до податкових органів не подає.

Платник
єдиного податку несвоєчасно сплатив суму єдиного податку. Чи нараховується пеня
у разі несвоєчасної сплати єдиного податку?

 Відповідно до пункту
295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують
єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа
(включно) поточного місяця.

Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп сплачують єдиний
податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової
декларації за податковий  (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за
правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а
також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 ПКУ).

 За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується,
зокрема, фінансова відповідальність (пункт 111.1 статті 111 ПКУ).

 Фінансова
відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій  (штрафів) та/або пені (пункт 111.2 статті 111
ПКУ).

  Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого
грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 статті 129 ПКУ).

     Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 статті 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу
(включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені)
із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку
України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його
(його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є
більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4
ст.129 ПКУ).

 Таким чином, у разі несвоєчасної сплати фізичними особами –
підприємцями єдиного податку органом ДПС нараховується пеня.

Яка
штрафна санкція передбачена у випадку несвоєчасної сплати суми авансового внеску приватним підприємцем-платником єдиного податку ?

Згідно з пунктом 122.1 статті 122 ПКУ несплата
(неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною
підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків
єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою
накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної
платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

   
Яким чином приватний підприємець - платник ЄП третьої групи може внести зміни до видів господарської діяльності,
які зазначені у раніше виданому Свідоцтві?

        Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПКУ у
свідоцтві фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку третьої та
п’ятої груп зазначаються такі відомості:

   - найменування
суб’єкта господарювання, прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи -
підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків
(ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які
через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

 

   -дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи -
підприємця відповідно  до закону;

   -податкова адреса суб’єкта господарювання;

   - місце провадження господарської діяльності;

   -дата 
(період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

   -ставка єдиного податку та група платника податку;

   -дата виписки свідоцтва.

   Отже, згідно з положеннями ПКУ види господарської
діяльності не зазначаються у свідоцтві платника єдиного податку для фізичних
осіб – підприємців - платників єдиного податку третьої та п’ятої груп.

   Зазначена норма діє з 1 липня 2012
року.

   Враховуючи
зазначене, платникам єдиного податку третьої та п’ятої груп до раніше виданого
свідоцтва платника єдиного податку не потрібно вносити зміни щодо видів господарської діяльності.

   З
метою зміни видів господарської діяльності платнику єдиного податку (третьої та
п’ятої груп) слід звернутися до державного реєстратора за місцем проживання
фізичної особи – підприємця.

Чи підлягає
оподаткуванню податком на доходи
фізичних осіб  сума
допомоги, яка виплачується з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності підприємцю – платнику єдиного податку, у
зв'язку з тимчасовою втратою ним працездатності?

Відповідно до ст. 2 та ст. 6 Закону
від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими похованням» особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи,
які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою
діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в
тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих
спілок), є страхувальниками. Вони мають право на матеріальне забезпечення у
зв'язку з втратою доходу внаслідок тимчасової втрати працездатності та
соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків
до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно
до діючого законодавства.

Тобто при настанні страхового випадку
у вигляді тимчасової втрати працездатності, підприємець отримує матеріальне
забезпечення виключно в обсягах, які сплачував до Фонду соцстраху за рахунок
власних коштів.

Відповідно до пп. 4 п. 292.11 Податкового кодексу України до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів цільового
призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів
загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або
державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Такі виплати з фонду соцстраху не можна розглядати
як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, оскільки згідно з пп.
165.1.1 Податкового
кодексу України  не включаються до загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу страхові виплати, які отримує платник податку
з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, сума допомоги, яка виплачується з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
підприємцю – платнику єдиного податку,
у зв'язку з тимчасовою втратою ним працездатності, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Чи має право фізична особа –
підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, враховувати
документально підтверджені витрати, фактично понесені під час здійснення
діяльності на спрощеній системі оподаткування?

            Відповідно до п. 177.2 ст.
177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний
дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій
та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з
господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 цього
Кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів,
належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат
операційної діяльності відповідно до розділу III
зазначеного Кодексу.

Таким чином,
оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної
особи – підприємця, що застосовує загальну систему оподаткування, формуються
при отриманні доходу, то такий підприємець має право врахувати суму витрат,
безпосередньо пов'язану з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі
оподаткування вони фактично були понесені.