Відділ освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації
Головна » Статті » Податкова

Оснований для привлечения физлиц-предпринимателей к админответственности согласно ст. 165-1, 188-23 КоАП нет

Оснований для привлечения физлиц-предпринимателей к админответственности согласно ст. 165-1, 188-23 КоАП нет

Пенсионный фонд в письме от 25.06.2013 г. № 16243/09-10 проинформировал относительно привлечения к административной ответственности физлиц-предпринимателей.

В документе напоминается, что ст. 1651 и 18823 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее - КоАП) за нарушение законодательства о сборе и учете единого взноса на общеобязательное госсоцстрахование и общеобязательное государственное пенсионное страхование и за препятствование уполномоченным лицам Пенсионного фонда Украины, центрального органа исполнительной власти, реализующего госполитику в сфере занятости населения и трудовой миграции, фондов общеобязательного госсоцстрахования в проведении проверок предусмотрено наложение штрафа на должностных лиц.

При этом указано, что определение терминов «должность» и «должностное лицо» встречается только в Законе «О государственной службе». Кроме того, в Уголовном кодексе существует определение термина «служебное лицо».

Так, в соответствии со ст. 2 Закона «О государственной службе» должность - это определенная структурой и штатным расписанием первичная структурная единица госоргана и его аппарата, на которую возложен установленный нормативными актами круг служебных полномочий.

Согласно ч. 1 примечания к ст. 364 Уголовного кодекса служебными лицами являются лица, которые постоянно или временно осуществляют функции представителей власти, а также занимают постоянно или временно на предприятиях, в учреждениях или организациях независимо от формы собственности должности, связанные с выполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных обязанностей, или исполняют такие обязанности по специальному полномочию.

Также в нормах постановления Пленума Верховного Суда от 26.04.2002 г. № 5 «О судебной практике по делам о взяточничестве» определяется, что выполнение организационно-распорядительных и административно-хозяйственных обязанностей предусматривает нахождение лица на определенной должности в органах власти, предприятии, учреждении, организации.

В свою очередь, указывается, что гражданин-предприниматель осуществляет свою деятельность на принципах свободы предпринимательства и согласно принципам, предусмотренным ст. 44 Хозяйственного кодекса, то есть свободного выбора видов предпринимательской деятельности, самостоятельного формирования программы деятельности, привлечения финансовых и других видов ресурсов, свободного найма работников и др. Поскольку штатное расписание предусмотрено лишь у субъектов предпринимательской деятельности - юрлиц, то физлица, зарегистрированные как предприниматели без создания юрлица, не занимают определенной должности.

Из вышеуказанного сделан вывод о том, что оснований для привлечения к административной ответственности согласно ст. 1651, 18823 КоАП физлиц-предпринимателей нет.

Госзанятости напомнило о механизме компенсации за создание новых мест

Государственный центр занятости в письме от 20.06.2013 г. № Д4-01-3626/0/6-13 напомнил относительно компенсации за создание новых мест.

Так, согласно Законам «Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы» и «О занятости населения» физлицо-предприниматель имеет право получать за счет средств Фонда общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы:

- как работодатель - информационно-консультационные и другие услуги, предусмотренные законодательством;

- как застрахованное лицо - материальное обеспечение на случай безработицы и социальные услуги.

Законом «О занятости населения», который вступил в силу с 1 января 2013 г., предусмотрено стимулирование работодателей к созданию новых рабочих мест и трудоустройству на них граждан, имеющих дополнительные гарантии в содействии трудоустройству, в частности, молодежи, которой предоставляется первое рабочее место, одиноких родителей, инвалидов, лиц, которым до наступления пенсионного возраста осталось 10 и менее лет и прочих.

Механизм компенсации работодателю выплат в размере единого взноса на общеобязательное госсоцстрахование определен постановлением КМУ от 15.04.2013 г. № 347 «Некоторые вопросы реализации статьи 26 и части второй статьи 27 Закона Украины «О занятости населения», которое вступило в силу 30 мая 2013 г. Компенсация работодателю выплачивается ежемесячно на протяжении одного года со дня трудоустройства лица при условии сохранения его занятости в течение 2 лет.

Нововведением является также стимулирование субъектов малого предпринимательства к созданию новых рабочих мест в приоритетных отраслях экономики. Так, субъект малого предпринимательства, создающий новые рабочие места и трудоустраивающий на них безработных на 2 года, в течение года может получать ежемесячную компенсацию в размере единого взноса. При этом работники, принятые на работу с выплатой компенсации, не могут быть уволены по инициативе работодателя и по согласию сторон.

Частные предприниматели не считаются должностными лицами

Пенсионный фонд пришел к выводу, что штатное расписание предусмотрено лишь у субъектов предпринимательской деятельности – юридических лиц и что физические лица, зарегистрированные как предприниматели без создания юридического лица, не занимают определенной должности.

Из этого следует вывод, что ответственность в виде наложения штрафа на должностных лиц, предусмотренная ст. ст. 1651 и 18823 КоАП (за нарушение законодательства о сборе и учете ЕСВ и за препятствование уполномоченным лицам Пенсионного фонда Украины, центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере занятости населения и трудовой миграции, фондов общеобязательного государственного социального страхования в проведении проверок), к физическим лицам – предпринимателям не применяется.

Подробнее – письмо ПФУ от 25.06.2013 г. № 16243/09-10.

 

Порядок подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується платнику податку та підлягає оподаткуванню до або під час такої виплати.

Податкові агенти повинні подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку. Такий розрахунок подається до органу Міндоходів за місцем розташування податкового агента у строки, встановлені для податкового кварталу (пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Зауважимо, якщо до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період розрахунку, він має подати новий розрахунок з виправленими показниками за такий самий звітний період. Штрафні санкції та адміністративні штрафи в такому разі не застосовуються.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

Фізичним особам-приватним підприємцям

Приватний підприємець повернув партію пива постачальнику в іншому кварталі. Чи включаються до об’єкта оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства обсяги товару, які повернені постачальнику?

Пунктом 16 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України  платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні  напої та пиво.

Об’єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій  формі.

Таким чином, обсяги товару, які не були реалізовані в торговельній мережі та мережі громадського харчування і були повернуті постачальнику, не включаються до об’єкта оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

За якою датою мають визначатися податкові зобов’язання по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства: на момент відвантаження товару чи отримання коштів?

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16 підр. 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово - роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Підпунктом 1.3 пункту 16 підр. 10 розділу XX ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово - роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями,  що не передбачають оплати у грошовій формі.

Отже, у суб’єкта господарювання, що реалізує алкогольні напої та пиво в оптово - роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, виникає податкове зобов’язання зі сплати збору при реалізації в оптово - роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, при здійсненні ним торговельного обороту та отриманні виручки або інших видів компенсації за продаж алкогольних напоїв та пива на всіх етапах реалізації.

Приватний підприємець здійснює діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва. Чи може він перейти на сплату фіксованого сільськогосподарського податку?

Відповідно до пункту 301.1 статті 301  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий  (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з підпунктом 14.1.235 статті 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник це - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже, платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути лише юридичні особи.

Приватний підприємець здійснює діяльність з ведення бухгалтерського обліку суб’єктів господарювання. Чи може він перейти на спрощену систему оподаткування?

Як визначено підпунктом 291.5.2  статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платникам єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII (із змінами та доповненнями) аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV і(з змінами та доповненнями) визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже оскільки діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

 

Приватний підприємець-платник єдиного податку отримує від банку проценти за розміщення коштів на поточному рахунку. Чи необхідно включати такі суми до складу доходу?

Відповідно до пп.1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.    При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань,  а також роялті (підпункт 14.1.268  статті 14 ПКУ).

Отже, проценти, отримані від банку за користування коштами на поточному рахунку   не включаються до доходу  підприємця - платника єдиного податку.

 

Чи мають право місцеві ради прийняти рішення щодо збільшення ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності в пунктах продажу товарів (надання послуг) розташованих в курортній місцевості?

Статтею 10 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що до місцевих податків і зборів належить, зокрема, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (далі - збір).

Місцеві ради встановлюють збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (пункт 10.3 статті 10 Кодексу), який є обов'язковим до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 Кодексу).

Згідно із підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Пунктом 267.3 статті 267 Кодексу встановлені ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. При цьому ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267).

Водночас у разі якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, встановленої в підпункті 267.3.2 пункту 267.3 статті 267, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, органи місцевого самоврядування в курортній місцевості  можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, встановленої в підпункті 267.3.2 пункту 267.3 статті 267, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Які пільги щодо сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності для суб’єктів господарювання передбачені Податковим Кодексом?

Відповідно до пп.267.1.2. п.267.1 ст.267 від сплати збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг звільняються такі суб'єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

ж) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах;

и) фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, що розташовані в сільській місцевості, за умови, що у сільській місцевості відсутні аптеки або структурні підрозділи аптек, роздрібна торгівля с здійснюється працівниками таких пунктів, лікарень, амбулаторій, які мають медичну освіту, та виключно за переліком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, а також на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

 

Категорія: Податкова | Додав: mih-vo (29.08.2013)
Переглядів: 582 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]