Відділ освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації
Головна » Статті » Податкова

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість.

Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Чи необхідно постачальнику виписувати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату відвантаження товарів/надання послуг (отримання передоплати), якщо повернення товарів/послуг покупцем (коштів покупцю) здійснено у тому самому звітному періоді?

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

Пунктом 192.1 ст.192 ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Таким чином, у разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням ним покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів/послуг покупцем розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день повернення незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання коштів) та було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.

Чи можливо з Єдиного реєстру податкових накладних вилучити податкову накладну та/або розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до неї, якщо вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку?

Відповідно до п. 11 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, (далі – Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого Державною податковою службою (п.1 Порядку №1246).

Чинним законодавством не передбачено можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі, якщо вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку.

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду покупець повинен врахувати коригування податкового кредиту на підставі виписаного та підписаного розрахунку коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п.192.3 ст.192 ПКУ).

Згідно із формою розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме вказати на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та поставити підпис.

Таким чином, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача одночасно підлягають відповідному коригуванню в деклараціях з ПДВ того звітного податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем розрахунку.

При цьому, у випадках, коли продавцем при поверненні йому частини товару (чи при поверненні ним частини оплати за товар) з будь-яких причин не надано покупцю розрахунок коригування, то покупець – платник податку на додану вартість повинен самостійно здійснити коригування сум податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого відбулося повернення ним товарів (отриманих за них коштів) незалежно від факту отримання розрахунку коригування.

Протягом якого терміну платник ПДВ має можливість на проведення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту?

Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Враховуючи те, що відповідно до п.102.5 ст.102 гл.9 р.ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, то у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник - продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому.

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни кількості або вартості товарів/послуг?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його заповненні зазначає:

в графі 1 – дату коригування;

в графі 2 - причину коригування (наприклад, повернення товарів);

в графі 3 - номенклатуру товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується;

в графі 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

в графі 5 - одиниці виміру (грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо);

у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнюються графи 6 та 7, а саме у графі 6 указується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні), а у графі 7 – загальна ціна товарів/ послуг, щодо яких проводиться зміна поставки;

у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнюються графи 8 та 9, а саме: у графі 9 вказується фактична кількість постачання товарів/послуг, а у графі 8 - сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання.

У графах 10 – 12 вказуються обсяги без урахування ПДВ, що підлягають коригуванню. При цьому, залежно від того як оподатковувалась ПДВ операція з поставки товарів/послуга за основною ставкою, за ставкою 0% чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється одна з цих граф розрахунку коригування, а інші дві графи залишаються незаповненими.

При заповнення графи 10 в останньому рядку по цій графі вказується сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту.

Який порядок виправлення помилок, допущених у розрахунку коригування до податкової накладної (додаток 2)?

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192 ПКУ).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування до податкової накладної) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Враховуючи те, що податкова накладна є розрахунковим документом, яка підтверджує факт придбання товарів (послуг) та є підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі здійснення коригування сум ПДВ, відповідно до 192.1 ст.192 ПКУ, розрахунок коригування до податкової накладної (додаток 2) є невід’ємною частиною такої податкової накладної, то виправлення помилок у такому розрахунку коригування (додатку 2) не допускається.

Чи реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, якщо такий розрахунок виписується у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Згідно з п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Враховуючи викладене, оскільки податкова накладна, що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, то розрахунок коригування, який виписується до неї у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів, також підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Які будуть наслідки для платника податку, якщо він повинен був, але не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Чи має право продавець зменшити податкові зобов’язання, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит?

Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Враховуючи наведене, при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно.

Тобто, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит, то законодавчі підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

При цьому, ст.188 гл.20 р.IV Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як заповнюється додаток 2 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі повернення продавцем попередньої оплати покупцю – платнику ПДВ?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавцем - платником ПДВ при поверненні попередньої оплати покупцю – платнику ПДВ в додатку 2:

в графі 1 зазначається дата коригування;

в графі 2 – причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати);

в графі 3 – номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується;

в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД;

в графі 5 «Одиниця виміру» може бути зазначено: грн., шт., кг, м, см, м. куб., см куб., л. тощо;

в графі 6 «Коригування кількості зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених товарів/послуг зі знаком «-»;

в графі 7 «Коригування кількості, ціна постачання товарів/послуг» зазначається загальна вартість товарів/послуг, попередня оплата за які повертається покупцю;

Графа 8 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 9 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;

Залежно від того як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, за ставкою 0% чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється одна відповідна графа розрахунку коригування – 10, 11 або 12, а інші дві графи залишаються незаповненими;

При цьому, у разі якщо продавцем заповнювалась графа 10 розрахунку коригування, то в останньому рядку по цій графі вказується сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту.

Чи необхідно платнику ПДВ вносити до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, виписаний до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів/послуг?

Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

Тобто, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни, на товари, кількість (вартість) яких зменшується, та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Реєстр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Враховуючи наведене, якщо сума ПДВ, вказана в податковій накладній, відповідає сумі ПДВ, зазначеній в п.11 підр.2 р.XX ПКУ, то при виписуванні розрахунку коригування у разі заміни номенклатури постачання товарів/послуг такий розрахунок підлягає реєстрації в Реєстрі лише після реєстрації в ньому накладної, до якої він виписується. Крім того, виписана на нові товари/послуги податкова накладна, сума ПДВ в якій перевищує суму ПДВ, визначену п.11 підр.2 р.XX ПКУ, також підлягає реєстрації в Реєстрі.

Чи необхідно виписувати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, якщо повернення товарів (коштів) здійснено у тому самому звітному періоді до моменту виписування продавцем зведеної податкової накладної?

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Отже, враховуючи те, що зведена податкова накладна виписується за підсумками визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції та не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця, то у разі, якщо до моменту виписування продавцем зведеної податкової накладної відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення покупцем товарів, суми ПДВ в зведеній податковій накладній таким продавцем зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів (послуг). При цьому розрахунок коригування до такої податкової накладної не виписується.

Щодо ПДВ і продажу медичного спирту"

Розглядаючи нюанси оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів Міндоходів листом від 14.06.2013 N 4911/6/99-99-19-04-02-15 нагадало, що відповідно до пп. 197.1.27 п. 197.1 ст.197 Податкового кодексу від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також операції з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабміном.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 197.1 ст. 197 Кодексу, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розд. VI Кодексу.

Операції з постачання лікарського засобу "спирт етиловий 96 %" оподатковуються ПДВ за основною ставкою.

Услуги по организации зарубежных конференций не облагаются НДС

Миндоходов в письме от 12.06.2013 г. № 4726/6/99-99-19-04-02-15 указало, что согласно пункту 180.2 ст. 180 Налогового кодекса лицом, ответственным за начисление и уплату НДС в бюджет при поставке услуг нерезидентами, в том числе их постоянными представительствами, не зарегистрированными как плательщики налога, если место поставки услуг расположено на таможенной территории Украины, является получатель услуг.

Подпунктом "б" пункта 185.1 статьи 185 НК определено, что объектом обложения НДС являются операции плательщиков налога по поставке товаров/услуг, место поставки которых расположено на таможенной территории Украины, согласно ст. 186 НК.

Согласно подпункту 186.2.3 пункта 186.2 ст. 186 НК для услуг в сфере культуры, искусства, образования, науки, спорта, развлечений или других подобных услуг, включая услуги организаторов деятельности в указанных сферах и услуги, которые предоставляются для устройства платных выставок, конференций, учебных семинаров и других подобных мероприятий, местом поставки таких услуг является место фактического их предоставления.

Таким образом, Миндоходов разъяснило, что в случае если поставка услуг для устройства платных выставок, конференций, учебных семинаров и других подобных мероприятий, осуществляется за пределами таможенной территории Украины, такие услуги не подпадают под объект налогообложения и у лица, которое их получает, не возникает обязанность по начислению и уплате НДС по таким операциям.

Вступил в силу порядок уведомления субъектов финмониторинга о начале досудебного расследования

13 сентября 2013 года вступил в силу приказ Минфина от 26.07.2013 г. № 695, которым утвержден Порядок уведомления субъекта первичного финансового мониторинга о факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) и информирования субъектов финансового мониторинга о принятых судами решениях.

Указанным Порядком определяется процедура уведомления Госфинмониторингом субъекта первичного финансового мониторинга (далее - СПФМ) после поступления соответствующей информации от правоохранительных органов, уполномоченных принимать решения в соответствии с уголовным процессуальным законодательством, о факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования), а также информирования СПФМ о принятых судами решениях по такому уголовному производству.

В документе указано, что Госфинмониторинг уведомляет СПФМ о факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) по уведомлениям, отправленным таким СПФМ Госфинмониторингу в соответствии с требованиями ст. ст. 15, 16 Закона "О предупреждении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма".

В частности, предусмотрено, что уведомление о факте начала досудебного расследования (или закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) и информация о принятых судами решениях по таким уголовным производствам предоставляется субъекту первичного финансового мониторинга Госфинмониторингом в месячный срок с момента их получения таким способом:

- банкам (филиалам иностранных банков) - в электронном виде средствами электронной почты Нацбанка или заказными письмами с уведомлениями об их вручении;

- другим СПФМ - заказными письмами с уведомлениями об их вручении.

Со вступлением в силу приказа Минфина № 695 признан утратившим силу приказ Госфинмониторинга от 13.08.2010 г. № 135 "Об утверждении Порядка информирования субъектов первичного финансового мониторинга о возбуждении или закрытии уголовного дела и уведомления субъектов финансового мониторинга о принятых судами решениях".

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

 

Категорія: Податкова | Додав: mih-vo (24.09.2013)
Переглядів: 734 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]