Відділ освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації
Головна » Статті » Податкова

Податок на додану вартість. Коригуємо податкові накладні

Податок на додану вартість. Коригуємо податкові накладні.

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів та містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнені?

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Преамбулою Закону України від 5 квітня 2001 року №2371-III «Про Митний тариф України» встановлено, що Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Тобто, у разі якщо податкова накладна, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів, містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнено, то після зміни коду УКТ ЗЕД фактично відбувається зміна номенклатури товару.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації вартості товарів, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192 ПКУ).

Враховуючи викладене, продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів і містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнені, та зменшити кількість (вартість) товарів, вказаних в такій податковій накладній та заповнити рядок 8.1 та рядок 16.1 податкової декларації з ПДВ. Крім того, такий продавець повинен виписати іншу податкову накладну на імпортовані товари, в якій вказати вірні коди УКТ ЗЕД, що зазначені у належним чином оформленій ВМД.

При цьому, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній (п.11 підр.2 р.ХХ ПКУ).

Крім того, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку (п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246).

Як заповнюється графа «Дата оплати» у розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, якщо оплата за товари, роботи, послуги не здійснювалась?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 (далі – Порядок №1379), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування, графа «Дата оплати» заповнюється в тому випадку, коли на момент коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту товари/послуги були оплачені (незалежно від того, якою подією була оплата), в іншому випадку цей реквізит не заповнюється, і клітинки залишаються пустими.

Яким чином виправити помилку, допущену платником ПДВ у Розрахунку коригування сум ПДВ (додаток Д1) до податкової декларації з ПДВ загальної / спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства / спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового господарства / спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері рибальства / сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим оподаткування / спеціального режиму оподаткування переробного підприємства?

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.1 р.IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342 (далі – Порядок №1492), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 гл.9 р.II ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.3 р.IV, п.8.р.VІІ Порядку №1492).

Отже, форма додатка 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (далі – Розрахунок Д1) передбачає його подання до податкової декларації з податку на додану вартість загальної/спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства/спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового господарства/спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері рибальства/сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим оподаткування (п.209.18 ст.209 р.V ПКУ)/спеціального режиму оподаткування переробного підприємства, а також передбачає можливість подання «уточнюючого» додатка 1.

Розрахунок Д1 подається у складі податкової декларації з ПДВ, за наявності подій, які відображаються при заповненні рядків 8,8.1, 8.1.1 та/або16, 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої податкової декларації з ПДВ та оскільки Розрахунок (Д1) коригування сум ПДВ є складовою такої податкової декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з Розрахунком коригування сум ПДВ з відміткою «уточнюючий», в яких вартісні показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.

При цьому, у разі якщо помилка в Розрахунку Д1 не вплинула на вартісні показники податкової декларації з ПДВ, то її виправлення відображається у Розрахунку коригування сум ПДВ способом коригування.

Наприклад, для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номеру отримувача/постачальника в уточнюючому Розрахунку коригування сум ПДВ:

1) повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);

2) вказується правильний запис по операції з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники);

3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи -)».

Чи має право продавець скласти розрахунок коригування до податкової накладної у випадку відмови покупця придбавати товари та повернення їх продавцю?

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця.

Згідно з п. 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 р. за № 201/22733 (далі – Порядок № 1340), облік виданих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) проводиться у день виникнення податкових зобов’язань.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Записи в Реєстрі з відповідним знаком (+ чи -) здійснюються у разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (п. 2.8 р. IV Порядку № 1340).

Враховуючи зазначене, постачальник – платник ПДВ на дату відвантаження товарів повинен виписати податкову накладу та відобразити її в Реєстрі. Якщо покупець - платник ПДВ відмовляється придбавати товари, на які виписано податкову накладну, та повертає їх продавцю, продавець до такої податкової накладної має право виписати розрахунок коригування, показники якого підлягають відображенню у відповідних графах розділу І Реєстру зі знаком «-».

 

Чи має право постачальник виписати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за першою подією неплатнику ПДВ, якщо договором змінено номенклатуру товарів/послуг та постачання товарів/послуг ще не здійснювалось?

 

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Враховуючи зазначене, коригування податкових зобов’язань з ПДВ постачальником у разі зміни номенклатури товарів, наданих неплатникам ПДВ дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості. Якщо ж такі товари неплатнику ПДВ поставлені не були, то постачальник у такому випадку розрахунок коригування не виписує.

Чи здійснюється сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування коригування податкового кредиту з ПДВ при списанні сільськогосподарських товарів власного виробництва в межах норм та/або понад норми природного убутку?

Згідно п.п. «а» п. 185.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

За товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ (п.п. «в» п. 198.5 ст. 198 ПКУ).

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПКУ).

Пунктом 198.3 ст. 198.3 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду.

Враховуючи вищезазначене, якщо сільськогосподарські товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то у податковому періоді, в якому відбувається їх списання, таке підприємство повинно здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою та відобразити їх в рядку 1 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Чи заповнюється рядок 8.1/16.1 податкової декларації з ПДВ та додаток 1 (Д1) до неї, якщо на підставі складеного платником податку розрахунку коригування обсяги постачання та сума податкових зобов’язань не змінилися?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Підпунктом 3.9 п.3 та пп.4.5 п.4 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 із змінами і доповненнями, визначено, що збільшення або зменшення обсягів постачання та податкових зобов’язань, що здійснюється відповідно до ст.192 ПКУ відображається у рядку 8.1 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація). Коригування згідно зі ст.192 ПКУ обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 декларації відображається у рядку 16.1 декларації. При заповненні цих рядків обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Враховуючи наведене, якщо на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінилися, а змінилися лише обов’язкові реквізити, то підстав для заповнення рядка 8.1 чи 16.1 декларації та Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1) немає.

Чи має право виконавець за договором будівельного підряду скласти розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної за датою складення таким виконавцем акту виконаних робіт, якщо в акті зазначено, що замовник відмовився підписати такий акт?

Згідно із ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 1.1 р. ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерсва фінансів України від 17.12.2012 № 1340 (далі – Порядок № 1340), облік виданих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) проводиться у день виникнення податкових зобов’язань.

Записи в Реєстрі з відповідним знаком (+ чи -) здійснюються у разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (п. 2.8 Порядку № 1340).

Враховуючи викладене, виконавець за договором будівельного підряду на дату оформлення акту, в якому він зазначив про відмову у підписанні такого акту замовником, повинен виписати податкову накладу та відобразити її в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

У разі визнання судом такого акту недійсним, виконавець має можливість відкоригувати податкові зобов’язання, нараховані на підставі такої податкової накладної шляхом оформлення розрахунку коригування до неї за умови, що факт отримання розрахунку коригування буде підтверджено підписом замовника.

Як проводиться коригування податкового кредиту при реєстрації платника податку суб’єктом спеціального режиму оподаткування, у разі використання у сфері сільського господарства раніше придбаних товарів/послуг, ОФ, суми ПДВ при придбанні яких були задекларовані в загальній податковій декларації з ПДВ?

Відповідно до пп.«а» пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Чи може покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати розрахунок коригування при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати?

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом.

Отже, враховуючи те, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати товарів/послуг, такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту, за результатами податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Таке коригування здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку. 

Категорія: Податкова | Додав: mih-vo (11.10.2013)
Переглядів: 8519 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]