Відділ освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації
Головна » Статті » Податкова

Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств

Підприємство з метою реклами своєї продукції здійснило її безоплатну роздачу. Як відобразити таку операції у декларації з податку на прибуток?

Відповідно до підпункту 138.10.3 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при обчисленні об’єкта оподаткування до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Як визначено статтею 1 Закону України «Про рекламу» від 03.06.1996  № 270/96-ВР (із змінами та доповненнями) заходи рекламного характеру – це заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.
     Я
кщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги), незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною.

У разі здійснення безоплатної роздачі товарів (робіт, послуг) в рекламних цілях платник податку відображає дохід від реалізації таких товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін, а їх собівартість включається до витрат на збут як витрати на рекламу.
     У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом МФУ від 28.09.11 №1213, дохід за операціями з безоплатної роздачі товарів (робіт, послуг) в рекламних цілях відображається у рядку 02 Декларації, а собівартість таких товарів (робіт, послуг) – у рядку 06.2 Декларації.

Чи відображається у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства  помилки, виявлені контролюючим органом під час проведення документальної перевірки?

Порядок внесення змін до податкової звітності визначено статтею 50 Податкового кодексу  України ( далі – ПКУ).

Так, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору,  який перевіряється контролюючим органом.

Оскільки діюча форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом МФУ від 28.09.11 №1213, використовується платником податку для  виправлення  самостійно виявлених ним помилок, то виправлення помилок виявлених контролюючим органом під час проведення перевірки такого платника податку не передбачено.

Як заповнюється Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державним підпрємством, якщо в І кварталі отримано прибуток, а за підсумком І півріччя отримано збиток?

Відповідно до пункту 3 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженого постановою КМУ від 23.02.11 №138, розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

 Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (пункт 2 Порядку №138).

Наказом ДПА України від 16.05.11 №285 затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Оскільки частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України на підставі даних щоквартальної звітності про фінансову господарську діяльність, складеної наростаючим підсумком, то рядок 09 «Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті» Розрахунку може мати як позитивне, так і від’ємне значення.

У разі якщо за результатами останнього кварталу звітного податкового періоду сума збитків перевищує прибутки попереднього звітного періоду поточного року, то показники рядка  09 Розрахунку матимуть від’ємне значення.

Підприємство має право повернути надміру сплачену частину чистого прибутку (доходу) за умови надання заяви про повернення сплачених грошових зобов’язань у довільній формі відповідно до вимог статті 43 ПКУ.

Підприємство виплатило дивіденди засновнику юридичній особі, але не сплатило авансовий внесок при виплаті дивідендів, Які штрафи передбачаються в такому випадку?

Згідно з підпунктом 153.3.2  статті 153  Податкового кодексу України від (далі - ПКУ), крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до пункту 110.1 статті 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

 Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
     Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім того, підпунктом 129.1.1 статті 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового  боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Отже, при нарахуванні суми дивідендів, призначених для виплати власникам корпоративних прав, платник податків повинен нарахувати авансовий внесок на суму таких дивідендів і внести його до бюджету до/або під час такої виплати. У разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування), авансового внеску до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

Товариство з обмеженою відповідальністю за виробничою необхідністю зменшило розмір  свого статутного капіталу. Які податкові наслідки виникають в такому випадку?

Відповідно до статті 39 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09. 1991 №1576 (зі змінами і доповненнями),  зменшення статутного (складеного) капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Згідно з пунктом 137.16 статті 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами розділу ІІІ ПКУ.

Доходи – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (підпункт 14.1.56 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.99 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, оскільки при зменшенні зареєстрованого статутного капіталу дохід не виникає, здійснення такої операції не призводить до збільшення доходу за правилами податкового обліку.

Підприємство у поточному році придбало пакет акцій. Як обліковуються витрати за такою операцією?

Відповідно до підпункту 153.8.1 статті 153 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними  паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п.137.18 ст.137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від’ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п.137.18 ст.137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю.

Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності  на такі цінні папери.

Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Товариство у якості внеску до статутного фонду отримало грошові кошти до дати фактичної реєстрації такої інвестиції в Єдиному державному реєстрі. Які податкові наслідки виникають за такою операцією?

Як визначено статтею 4 Закону України IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.03 №755 (зі змінами та доповненнями), державна реєстрація юридичних – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних  записів до Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи як дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування.

 Згідно з підпунктом 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) вартість товарів, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоду, як інші доходи враховуються у складі доходів при обчисленні об’єкта оподаткування.

 Таким чином, якщо збільшення статутного капіталу не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, то отримані грошові кошти вважатимуться безповоротною фінансовою допомогою, і як наслідок, будуть включатися до доходів такого платника на підставі підпункту 136.1.3 статті 136 ПКУ.
Категорія: Податкова | Додав: mih-vo (14.08.2013)
Переглядів: 846 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]