Відділ освіти, молоді та спорту Михайлівської районної державної адміністрації
Головна » Статті » Податкова

Зовнішньоекономічна діяльність

Зовнішньоекономічна діяльність.

Хто є суб’єктами ЗЕДі?

Відповідно до ст.3 Закону України від 16.04.91 №959-ХІІ „Про зовнішньоекономічну діяльність” із змінами та доповненнями суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Які терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД?

Згідно зі ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).

Разом з цим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цих статей.

Зокрема, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2013 року № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності 20.05.2013, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону № 185, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З урахуванням викладеного, починаючи з 20.05.2013 на період до шести місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в статтях 1 та 2 Закону № 185, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Яка відповідальність передбачена за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД?

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон №185). Зокрема, згідно зі ст.4 Закону №185 порушення резидентами строків, передбачених ст.1 і 2 Закону №185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і 2 Закону №185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.1 і 2 Закону №185 або встановлені Національним банком України відповідно до ст.1 і 2 Закону №185, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені ст. 1 і 2 Закону №185 або встановлені Національним банком України відповідно до ст.1 і 2 Закону №185, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.1 і 2 Закону №185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і 2 Закону №185, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Який порядок нарахування органами державної податкової служби пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД?

Відповідно до Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон №185) порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару).

Підпунктом 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 ПКУ, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій (п.58.1 ст.58 ПКУ).

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов’язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (абз. п’ятий п.58.1 ст.58 ПКУ).

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236.

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).

Який термін дії довідки про відсутність валютних цінностей за кордоном та довідки про декларування валютних цінностей?

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 №319/94 зі змінами та доповненнями, встановлено обов’язковість щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

На підставі п. 3. наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 N 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Водночас незалежно від термінів подання бухгалтерської звітності на вимогу суб’єктів підприємницької діяльності, які планують здійснення зовнішньоекономічної діяльності та не мають валютних цінностей i майна за межами України, державні податкові інспекції реєструють видані такими суб’єктами довідки про відсутність у них валютних цінностей та майна за межами України.

Форму довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна затверджено спільним листом НБУ, ДПА України, Держмитслужби України «Щодо подання Декларації про валютні цінності та майно» від 09.01.98 №13-226/53-188, №206/10/22-0117, №11/3-247.

Довідка заповнюється в двох примірниках, при цьому другий примірник залишається в державній податковій інспекції для обліку та контролю.

Оскільки декларування суб’єктами підприємницької діяльності валютних цінностей, доходів та майна, які знаходяться за межами України передбачено щоквартально, термін дії довідки про відсутність у підприємства валютних цінностей та довідки про декларування валютних цінностей становить І квартал.

В які терміни уповноважені банки повідомляють органи ДПС про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту?

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 12 грудня 1998 року №1968 ”Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями” у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом України ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та органи державної податкової служби. Порядок інформування встановлюється Національним банком разом з Державною податковою адміністрацією.

Пунктом 5.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 22.08.2008 р. №255, далі – Інструкція №136) визначено, що банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур’єром банку з обов’язковою відміткою податкових органів про отримання. Зазначені повідомлення мають також надаватися на магнітних носіях або засобами електронного зв’язку з дотриманням установлених цим пунктом строків за письмовою вимогою податкового органу, яка підписана його керівником (заступником керівника) та засвідчена відбитком печатки. У повідомленнях обов’язково зазначаються такі реквізити резидентів: повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та місцезнаходження - для юридичних осіб; прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) - для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 5.9 Інструкції №136 банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Управлінню за місцем реєстрації банку інформацію про виявлені факти порушень банк надає за встановленими Національним банком України строками, порядком і формою.

Банк не надає податковому органу інформацію, передбачену пунктом 5.9 цього розділу, якщо резидент подав банку документ, який засвідчує прийняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання останнім строків, установлених договором (Інструкція №136).

Чи може СГ до закінчення термінів подання Деклараціі про валютні цінності надати нову з уточненими даними? Якщо виправити помилку не можливо, які штрафні санкції будуть застосовані до СГ?

Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» затверджено форму Декларації про валютні цінності, а також терміни її подання.

Зазначений наказ не передбачає механізм подання нової Декларації про валютні цінності з виправленими даними.

Відповідно до роз’яснень, які надано листом Національного банку України від 28.07.05 № 13-122/3484, у випадку, коли резидент самостійно виявив помилку у Декларації про валютні цінності, але така Декларація вже ним була подана, має місце порушення порядку декларування валютних цінностей, що тягне за собою накладення на резидента штрафних санкцій, передбачених пунктом 2.7 Положення про валютний контроль.

Зокрема, п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 зі змінами, встановлено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність - порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами.

Як закриваються розрахунки між резидентом та нерезидентом, якщо валюта авансового платежу відрізняється від валюти ціни отриманого товару?

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року 136 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 28 травня 1999р. за №338/3631 із змінами та доповненнями визначено:

- якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:

а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;

в) курс на останню дату публікації у ”FINANCIAL TIMES”, яка передує даті платежу,  - у всіх інших випадках.

Чи може СГ подати до органу ДПС в електронному вигляді Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, довідку про декларування валютних цінностей та довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України за кордоном?

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Реєстр форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів та оновлені версії форм податкової звітності можна знайти на офіційному веб-сайті Міндоходів (www.minrd.gov.ua) в рубриці Головна/Eлектронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. У зазначений реєстр зокрема включені Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за її межами (далі - Декларація), Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, Довідка про відсутність за межами України валютних та майна. Тобто суб’єкт господарювання має можливість подати до органу ДПС зазначені вище документи в електронному вигляді.

Разом з тим, відповідно до порядку подання суб’єктами підприємницької діяльності Декларації та отримання ними довідки про проведення декларування, передбаченого спільним листом Національного банку України та ДПА України від 17.04.2003 №28-311/1929-2823, №3368/5/23-5316, суб’єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням Декларацію у двох примірниках, один із яких залишається у податковому органі, а другий - зі штампом податкової інспекції та підписом відповідальної особи подається до територіального управління Національного банку України (далі - НБУ) за своїм місцезнаходженням. Лише після отримання Декларації територіальне управління НБУ видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.

Зазначену довідку суб’єкт підприємницької діяльності подає до органу податкової служби, до якого попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом начальника відповідної податкової інспекції або його заступника та відбитком печатки.

Засвідчена та скріплена печатками територіального управління НБУ і державної податкової інспекції довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Процедура реєстрації в органах державної податкової служби довідок про відсутність у них валютних цінностей та майна за межами України врегульована спільним листом НБУ, ДПА України, Держмитслужби України «Щодо подання Декларації про валютні цінності та майно» від 09.01.1998 №13-226/53-188, №206/10/22-0117, №11/3-247. Зазначена довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності та має бути засвідчена підписом начальника відповідної податкової інспекції або його заступника та відбитком печатки.

Категорія: Податкова | Додав: mih-vo (29.08.2013)
Переглядів: 1665 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]